понурюватися
ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понурюватися — пону́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- понурюватися — -ююся, -юєшся, недок., понуритися, -рюся, -ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понурюватися — ПОНУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОНУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін. – Бач як Одарочка хороше їсть. Сідай і ти та їж. А ну, хто скоріше. – Е-е. Не хочу. Одарка у вас на руках... Словник української мови у 20 томах
- понурюватися — ПОНУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОНУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін. — Бач як Одарочка хороше їсть. Сідай і ти та їж. А ну, хто скоріше. — Е-е. Не хочу. Словник української мови в 11 томах