1. Словник української мови в 11 томах

понурюватися

ПОНУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОНУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін.

— Бач як Одарочка хороше їсть. Сідай і ти та їж. А ну, хто скоріше. — Е-е. Не хочу. Одарка у вас на руках… — сказав, ще дужче понурюючись, Івась (Мирний, І, 1954, 212);

— Нащо ти пасеш тут? — Парубок зупинивсь, понуривсь і мовчав (Гр., II, 1963, 128);

Дорога душна, довга, дівчата спочатку співали, тоді понурилися… (Горд., II, 1959, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понурюватися — пону́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понурюватися — -ююся, -юєшся, недок., понуритися, -рюся, -ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понурюватися — ПОНУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОНУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін. – Бач як Одарочка хороше їсть. Сідай і ти та їж. А ну, хто скоріше. – Е-е. Не хочу. Одарка у вас на руках... Словник української мови у 20 томах
  4. понурюватися — ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. Словник синонімів української мови