1. Словник синонімів української мови

пообіч

ОБА́БІЧ присл. (з обох боків), ОБІ́РУЧ рідше, ПОО́БІЧ рідше, ОБА́ПОЛИ рідше. Обабіч шосейної дороги виднілись уже жовті, осінні гаї (з журналу); Дерева обіруч стояли голі (О. Гончар); Пообіч стежечки схилились айстри (Л. Яновська); Розлогий український степ широко розкинувся обаполи (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообіч — поо́біч прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. пообіч — присл., рідко. Те саме, що обабіч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообіч — ПОО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що оба́біч. Він [хлопчик] усе хлюпощеться [в калюжі], бродить та весело позирає пообіч (Л. Яновська); Пообіч рівних стежечок важко хилилися айстри (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. пообіч — Поо́біч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пообіч — ПОО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що оба́біч. Він [хлопчик] усе хлюпощеться [в калюжі], бродить та весело позирає пообіч (Л. Янов., І, 1959, 409); Пообіч рівних стежечок важко хилилися айстри (Збан., Курил. о-ви, 1963, 143). Словник української мови в 11 томах
  6. пообіч — Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ. Словник української мови Грінченка