1. Словник синонімів української мови

попахкувати

I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм. (проводити час за курінням). — Док.: курну́ти. Хто курить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає (приказка); Жадан ніколи не курив у його кабінеті (Я. Баш); Хтось біля вікна палив цигарку (Ю. Яновський); Данило підійшов до близнюків, які вже розсілися на бомбі, немов на колоді, і смалили саморобні цигарки (М. Стельмах); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Хлопці.. димлять цигарками (С. Васильченко); Кайдашенко покурював і все розповідав про свою пригоду з щукою (М. Чабанівський); Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник); Люлька погасла, та дід Овсій все ще попахкував нею, як старенький двигун на току (В. Земляк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попахкувати — попа́хкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попахкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Пахкати час від часу. 2》 перех. і неперех., чим. Пахкаючи, палити люльку, цигарку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попахкувати — ПОПА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Пахкати час від часу. Тихо попахкувала пухка прохолодна пилюка під гарячими ногами (О. Гончар); Одноманітно, немов рахуючи краплі, попахкував десь нафтовий двигун (С. Скляренко). 2. що, чим. Словник української мови у 20 томах
  4. попахкувати — ПОПА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Пахкати час від часу. Тихо попахкувала пухка прохолодна пилюка під гарячими ногами (Гончар, Таврія, 1952, 368); Одноманітно, немов рахуючи краплі, попахкував десь нафтовий двигун (Скл., Хазяїни, 1958, 37). Словник української мови в 11 томах