пополудній

ПОПОЛУ́ДНІЙ (який настає, буває тощо пополудні), ПОПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПО ОБІ́ДНІЙ, ПІСЛЯПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПІСЛЯОБІ́ДНІЙ. Стояла нудна пополудня пора (П. Козланюк); Коли Сидір увійшов до кімнати, вдала (Наталя), що тільки-но прокинулася з пополудневого сну (Ірина Вільде); Впізнав (Валерик) дядька. Дзвінкий вереск розірвав ..пообідню тишу (І. Гончаренко); Післяполудневе сонце зарожевило куряву, що знялась у вулиці від прудких коліс (Є. Гуцало); В післяобідню пору він опинився біля якоїсь хатки, обгородженої новеньким сосновим парканом (І. Багряний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пополудній — пополу́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пополудній — -я, -є. Який настає, буває пополудні, в другій половині дня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пополудній — ПОПОЛУ́ДНІЙ, я, є. Який настає, буває пополудні, в другій половині дня. Стояла нудна пополудня пора (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. пополудній — ПОПОЛУ́ДНІЙ, я, є. Який настає, буває пополудні, в другій половині дня. Стояла нудна пополудня пора (Козл., Пов. і опов., 1949, 226). Словник української мови в 11 томах