1. Словник синонімів української мови

порада

НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова, поради — звичайно перед відправленням у дорогу або початком якої-небудь справи, під час прощання); НАВЧА́ННЯ, НАУ́КА (те, що дає життєвий досвід, служить уроком на майбутнє). Прощаючись з дівчиною, Станіслав Сигізмундович, крім настанов та порад, дав їй.. компас (Ю. Збанацький); Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення (Ю. Смолич); Напучування працьовитої, тяжким життям умудреної Луківни, що він уже не маленький, сам повинен усе розуміти, не пройшли повз свідомість хлопчика (Я. Баш); Останні свої навчання мати доказала аж тоді, коли Матвійко сидів уже поряд з батьком на возі (О. Донченко); Вона.. тихенько, мов побоюючись, щоб хтось не підслухав її науки, починає говорити (М. Стельмах). — Пор. 1. пора́да.

ПОРА́ДА (доброзичлива вказівка, як діяти в певних обставинах; допомога добрим словом у скруті), РА́ДА, НА́ВІД заст., ОБРА́ДА діал. Старого чоловіка для поради держи (прислів'я); — Отакечки зробіть! Чуєте? — Спасибі вам за раду, — сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Дати навід. — Пор. 1. настано́ва.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порада — пора́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порада — Рада, ПРОПОЗИЦІЯ, вказівка, б. з. навід; (фахівця) консультація; П. повчання, напучення; ФР. поміч <н. нема нізвідки поради>; ЖМ. розрада, втіха. Словник синонімів Караванського
  3. порада — Намова, направа, наука, напучення, наущання, повчання, рада Фразеологічні синоніми: батьківська наука; батьківська порада; добра порада; доладня рада; мудра порада; мудре слово; хитра порада Словник синонімів Вусика
  4. порада — [порада] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  5. порада — -и, ж. 1》 Пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада. || Повчання, напучення. || Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Слухати поради. Давати пораду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. порада — ПОРА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада. Воно [товариство] .. Словник української мови у 20 томах
  7. порада — пора́да: ◊ ви́пхайся зі своєю пора́дою → випхатися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. порада — Вартійша старого порада, ніж молодого робота. Про важливість поради старших людей, які мають великий життєвий досвід. Щоб дати пораду, треба казати до ладу. Нагадують, що порада повинна бути розумною. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. порада — ПОРА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада. Воно [товариство].. Словник української мови в 11 томах
  10. порада — Порада, -ди ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184. Словник української мови Грінченка