порада

Значення в інших словниках

1. порада — пора́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. порада — Рада, ПРОПОЗИЦІЯ, вказівка, б. з. навід; (фахівця) консультація; П. повчання, напучення; ФР. поміч <н. нема нізвідки поради>; ЖМ. розрада, втіха. Словник синонімів Караванського
3. порада — [порада] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
4. порада — -и, ж. 1》 Пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада. || Повчання, напучення. || Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Слухати поради. Давати пораду. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. порада — ПОРА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада. Воно [товариство] .. Словник української мови у 20 томах
6. порада — пора́да: ◊ ви́пхайся зі своєю пора́дою → випхатися Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. порада — Вартійша старого порада, ніж молодого робота. Про важливість поради старших людей, які мають великий життєвий досвід. Щоб дати пораду, треба казати до ладу. Нагадують, що порада повинна бути розумною. Приповідки або українсько-народня філософія
8. порада — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова... Словник синонімів української мови
9. порада — ПОРА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада. Воно [товариство].. Словник української мови в 11 томах
10. порада — Порада, -ди ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184. Словник української мови Грінченка