поренчата
ПО́РУЧНІ (невисока огорожа по краях містка, балкона, сходів тощо), БИ́ЛЬЦЯ, ПОРУ́ЧЧЯ, ПЕРИ́ЛА рідко, ПОРУЧА́ТА заст., ПОРЕНЧА́ТА заст. Вони стояли на містку, на довгім-довгім містку з залізними поручнями, дивились одне на одного (Ю. Мушкетик); Курінь у козака був заможний, з високим ґанком і різьбленими бильцями (Григорій Тютюнник); На цім потічку стояв вербовий з поруччям місточок (Лесь Мартович); Людина біжить через міст, позираючи на воду, що сягає вже майже до перил (А. Шиян); Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Леся Українка); Коло самого питля з берега на острові висів перекинутий місток з поренчатами (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поренчата — поренча́та множинний іменник поручні, бильця діал. Орфографічний словник української мови
- поренчата — -чат, мн., діал. Поручні, бильця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поренчата — Чат, мн., діал. Поручні, бильця. Що не сподівався, недовірку, лиха ждав, а не хотів добром. Потім ще й поріг переступила сперлась об поренчата й мовчить. (П-2:150-151). Словник поетичної мови Василя Стуса
- поренчата — ПОРЕНЧА́ТА, ча́т, мн., діал. Поручні, бильця. Троє молодих людей сидять на поренчатах, що одділяють море од вулиці (М. Коцюбинський); Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлась на поренчата й задивилась не так на воду... Словник української мови у 20 томах
- поренчата — ПОРЕНЧА́ТА, ча́т, мн., діал. Поручні, бильця. Троє молодих людей сидять на поренчатах, що одділяють море од вулиці (Коцюб., II, 1955, 427); Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлась на поренчата й задивилась не так на воду... Словник української мови в 11 томах
- поренчата — Поренчата, -чат с. Перила. Лохв. у. Левиц. Пов. 328. Словник української мови Грінченка