порозуміватися

ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися. Говорили люди, що Олексій Нестеренко погано жив з дружиною, але потім ніби порозумілись (І. Цюпа); — І впертий же ти, Петре Онисимовичу. З тобою ніякий сват не зговориться (Ю. Збанацький); Він.. не дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити... Ось він побалакає з Семеном, може, щось удвох і поворожать... (М. Коцюбинський); (Старшина:) Та я знаю, що ти дуже розумний, з тобою не збалакаєш (І. Карпенко-Карий); Турковський просив у листі вибачення, що не прибув сам до князя, аби розмовитися з ним особисто (Леся Українка); — Так тогді і розтолкуємось, а тепер — ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозуміватися — порозуміва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозуміватися — Знаходити спільну мову, вносити ясність у взаємини, п. наводити мости; (- що) домовлятися; (після сварки) миритися, відновлювати стосунки; (без слів) розуміти одне одного; (на мигах) спілкуватися, контактуватися; док. ПОРОЗУМІТИСЯ, дійти згоди, дійти ладу. Словник синонімів Караванського
  3. порозуміватися — -аюся, -аєшся, недок., порозумітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. || Домовлятися з ким-небудь про щось, погоджувати свої дії, вчинки і т. ін. || Сходитись у поглядах, думках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порозуміватися — ПОРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. – Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. порозуміватися — ПОРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. — Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах