порозуміватися

порозуміва́тися

-аюся, -аєшся, недок., порозумітися, -іюся, -ієшся, док.

1》 перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь.

|| Домовлятися з ким-небудь про щось, погоджувати свої дії, вчинки і т. ін.

|| Сходитись у поглядах, думках і т. ін. з ким-небудь.

|| Вносити ясність у взаємини з ким-небудь; відновлювати добрі стосунки, миритися з кимсь. Порозумітися між собою.

2》 Розуміти один одного у процесі мовного спілкування.

|| Спілкуючись яким-небудь способом (жестами, знаками і т. ін.), розуміти один одного, незважаючи на незнання спільної мови.

|| Спілкуватися без допомоги мовлення. Порозумітися без слів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

порозуміватися — порозуміва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
порозуміватися — Знаходити спільну мову, вносити ясність у взаємини, п. наводити мости; (- що) домовлятися; (після сварки) миритися, відновлювати стосунки; (без слів) розуміти одне одного; (на мигах) спілкуватися, контактуватися; док. ПОРОЗУМІТИСЯ, дійти згоди, дійти ладу. Словник синонімів Караванського
порозуміватися — ПОРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. – Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Л. Словник української мови у 20 томах
порозуміватися — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися. Словник синонімів української мови
порозуміватися — ПОРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. — Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах