порозумітися

ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися. Говорили люди, що Олексій Нестеренко погано жив з дружиною, але потім ніби порозумілись (І. Цюпа); — І впертий же ти, Петре Онисимовичу. З тобою ніякий сват не зговориться (Ю. Збанацький); Він.. не дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити... Ось він побалакає з Семеном, може, щось удвох і поворожать... (М. Коцюбинський); (Старшина:) Та я знаю, що ти дуже розумний, з тобою не збалакаєш (І. Карпенко-Карий); Турковський просив у листі вибачення, що не прибув сам до князя, аби розмовитися з ним особисто (Леся Українка); — Так тогді і розтолкуємось, а тепер — ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозумітися — порозумі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозумітися — [порозум’ітиес'а] -м'ійус'а, -м'ійеіс':а, -м'ійеіц':а, -м'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. порозумітися — див. порозуміватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порозумітися — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ див. порозуміва́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. порозумітися — Порозумі́тися, -мі́юся, -мі́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порозумітися — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ див. порозуміва́тися. Словник української мови в 11 томах