1. Словник синонімів української мови

порок

ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. рідше, НЕДОГО́ДА розм. рідко. Велика вада юності — впертість (П. Дорошенко); Одна з основних вад картоплі — здатність темніти в очищеному стані (з газети); Чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах); У кожного працівника є свої хиби й мінуси в роботі (з газети); Єсть деякі дефекти в тому знімку (Леся Українка); Найбільший ґандж щодо роботи має (Мина) велику нехіть (О. Гончар); Формалізм і верхоглядство в роботі — порок (з журналу); Ми законно пишаємося здобутками літератури. Але при цьому не можна закривати очі на її огріхи, прогалини (з газети); Добре серце не провина, А скоріше навпаки (С. Воскрекасенко); — Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (І. Нечуй-Левицький); — Ваш татечко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (І. Франко).

ВА́ДА (відхилення від норми в організмі внаслідок його захворювання, ушкодження тощо), ДЕФЕ́КТ, НЕДО́ЛІК, ПОРО́К, ГАНДЖ розм., ХИ́БА діал. Шукав у його стрункій постаті якоїсь вади, але знайти не міг (В. Кучер); Дефект міжшлуночкової перегородки; Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (з газети); Основною хворобою серця.. є його пороки (з журналу); На царській війні не був (Лаврон), бо якусь там ґандж виявили в його здоров'ї (В. Речмедін); Мав (Іван) у поясі хибу, бо все ходив схилений (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порок — порок чи вада? У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. порок — поро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. порок — -у, ч. 1》 Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. 2》 заст. Аморальна поведінка, розпуста. 3》 Фізична вада, каліцтво. Порок серця — стале ураження клапанів серця, а також отворів, що закриваються цими клапанами; вада серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порок — Вада, хиба, ґандж, ханджа, слабість, хвороба, брак Словник чужослів Павло Штепа
  5. порок — ПО́РОК. ПОРО́К, у, ч. 1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем .. – горілочку любив (Панас Мирний); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства... Словник української мови у 20 томах
  6. порок — Стінобитне знаряддя Словник застарілих та маловживаних слів
  7. порок — ПОРО́К, у, ч. 1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем.. — горілочку любив (Мирний, І, 1954, 215); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства... Словник української мови в 11 томах