порок

Значення в інших словниках

1. порок — порок чи вада? У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. порок — поро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. порок — -у, ч. 1》 Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. 2》 заст. Аморальна поведінка, розпуста. 3》 Фізична вада, каліцтво. Порок серця — стале ураження клапанів серця, а також отворів, що закриваються цими клапанами; вада серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порок — ПО́РОК. ПОРО́К, у, ч. 1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем .. – горілочку любив (Панас Мирний); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства... Словник української мови у 20 томах
5. порок — Стінобитне знаряддя Словник застарілих та маловживаних слів
6. порок — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
7. порок — ПОРО́К, у, ч. 1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем.. — горілочку любив (Мирний, І, 1954, 215); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства... Словник української мови в 11 томах