порок

порок чи вада?

У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. Закономірно постає питання: чи можлива взаємозаміна лексем порок і вада? З огляду на зміст, що його передають згадані іменники, слово вада однозначніше й конкретніше. “Найбільша вада штучних, а головне, синтетичних тканин – негігієнічність, некомфортність” (з журналу). Іменник порок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя й т. ін.): “Його (Нерона) душа – ціла клоака всяких пороків, які могли зустрітися серед роду людського” (Михайло Слабошпицький).

У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання лексеми порок у значенні “вада, недолік”. “Контейнер (технологія товароруху із застосуванням тари обладнання) допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, – обмірювання, обважування, обрахування” (з газети). У таких випадках варто дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словами вада, недолік.

Що ж до терміна порок серця, то, на думку лінгвістів, впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовним порок, через що вислів сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця краще ставити вада серця. “На початку нашого століття фахівці були безпорадні перед ревматичною клапанною вадою серця” (з газети).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порок — поро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. порок — -у, ч. 1》 Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. 2》 заст. Аморальна поведінка, розпуста. 3》 Фізична вада, каліцтво. Порок серця — стале ураження клапанів серця, а також отворів, що закриваються цими клапанами; вада серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порок — Вада, хиба, ґандж, ханджа, слабість, хвороба, брак Словник чужослів Павло Штепа
  4. порок — ПО́РОК. ПОРО́К, у, ч. 1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем .. – горілочку любив (Панас Мирний); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства... Словник української мови у 20 томах
  5. порок — Стінобитне знаряддя Словник застарілих та маловживаних слів
  6. порок — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  7. порок — ПОРО́К, у, ч. 1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем.. — горілочку любив (Мирний, І, 1954, 215); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства... Словник української мови в 11 томах