порськати

ЦЬКУВА́ТИ (спускати для нападу на когось собак чи якогось звіра), НАЦЬКО́ВУВАТИ, ПІДЦЬКО́ВУВАТИ розм., НАПУСКА́ТИ розм.; ПО́РСЬКАТИ мисл. (на звіра). — Док.: нацькува́ти, підцькува́ти, напусти́ти. Раз іде старець побіля двору в сімряжці, а меншенький панич вихопивсь на вулицю та й давай його цькувать собаками (О. Стороженко); За ним мчала вся собача зграя, а ззаду біг Сашка, дико улюлюкаючи, і хрипко нацьковував з ґанку собак молодий граф (О. Донченко); Дітвора вибігала з хатів і з криком: "доктор, що псує виноградники! доктор!" — підцьковувала собак та шпурляла грудками (М. Коцюбинський); Коли князь вийшов з дружиною на берег, невидимі супротивники визирили, коли злізе він з коня, напустили на Ярослава велетенського ведмедя (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порськати — по́рськати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порськати — -аю, -аєш, недок., мисл. Цькувати звіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порськати — ПО́РСЬКАТИ, аю, аєш, недок., мисл. Цькувати звіра. Словник української мови у 20 томах
  4. порськати — Пи́рскати, -каю, -каєш; пи́рснути, -ну, -неш і по́рс(ь)кати, по́рс(к)нути (зо́ або від смі́ху) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. порськати — ПО́РСЬКАТИ, аю, аєш, недок., мисл. Цькувати звіра. Словник української мови в 11 томах
  6. порськати — Порскати, порськати, -каю, -єш гл. 1) Брызгать. 2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. Левиц. І. Світ. 12. 3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ. --------------- Порськати, порський см. порскати, порскій. Словник української мови Грінченка