1. Словник української мови Грінченка

порськати

Порскати, порськати, -каю, -єш

гл.

1) Брызгать.

2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. Левиц. І. Світ. 12.

3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ.

---------------

Порськати, порський

см. порскати, порскій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порськати — по́рськати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порськати — -аю, -аєш, недок., мисл. Цькувати звіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порськати — ПО́РСЬКАТИ, аю, аєш, недок., мисл. Цькувати звіра. Словник української мови у 20 томах
  4. порськати — ЦЬКУВА́ТИ (спускати для нападу на когось собак чи якогось звіра), НАЦЬКО́ВУВАТИ, ПІДЦЬКО́ВУВАТИ розм., НАПУСКА́ТИ розм.; ПО́РСЬКАТИ мисл. (на звіра). — Док.: нацькува́ти, підцькува́ти, напусти́ти. Словник синонімів української мови
  5. порськати — Пи́рскати, -каю, -каєш; пи́рснути, -ну, -неш і по́рс(ь)кати, по́рс(к)нути (зо́ або від смі́ху) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порськати — ПО́РСЬКАТИ, аю, аєш, недок., мисл. Цькувати звіра. Словник української мови в 11 томах