1. Словник української мови Грінченка

порснути

Порсну́ти, -ну́, -не́ш

гл.

1) Брызнуть.

2) Посыпаться, полетѣть градомъ.

3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192.

4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч.

5) Ударить сильно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порснути — порсну́ти дієслово доконаного виду пирхнути, бризнути; вислизнути Орфографічний словник української мови
  2. порснути — -ну, -неш, док. Однокр. до порскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порснути — ПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до по́рскати. Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Іван Ле); Усе товариство порснуло сміхом (І. Франко); – Пхі! – аж порснув сміхом Юрко (П. Словник української мови у 20 томах
  4. порснути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  5. порснути — ПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до по́рскати. Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Ле, Клен. лист, 1960, 243); Порснувши водою на штани, він так сильно натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч. Словник української мови в 11 томах