порснути
ПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до по́рскати.
Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Іван Ле);
Усе товариство порснуло сміхом (І. Франко);
– Пхі! – аж порснув сміхом Юрко (П. Козланюк);
Дараба гоцнула на камені, ніж сковзнувся з коліна, порснув між кльоци і булькнув у воду (Г. Хоткевич);
Зляканий птах порснув з-під вербового пенька (Іван Ле);
Змією порснув Марусяк під перший камінь в чорну пітьму і завмер, витягнувшися (Г. Хоткевич);
// безос.
Слідом за ним [зайцем] фуркнуло, порснуло снігом .. Це були куріпки (І. Сенченко);
// Розбігтися в різні сторони, кинутися врозтіч.
Василько хотів подертися ще вище, але сучок обломився під ним, і він звалився козакові просто на голову .. Інші козаки порснули від нього як від бомби (П. Панч);
З-під кіп вискочила політвіддільська машина, дівчата з вереском порснули геть (Іван Ле);
Зграйка дітей з двору порснула на вулицю і розкотилася в різні кінці (П. Панч).
Значення в інших словниках
- порснути — порсну́ти дієслово доконаного виду пирхнути, бризнути; вислизнути Орфографічний словник української мови
- порснути — -ну, -неш, док. Однокр. до порскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порснути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
- порснути — ПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до по́рскати. Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Ле, Клен. лист, 1960, 243); Порснувши водою на штани, він так сильно натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч. Словник української мови в 11 томах
- порснути — Порсну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно. Словник української мови Грінченка