порхавка

ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В. Гжицький); Дивний гриб-дощовик, якого лісники звали мрюхою, круглий, без ніжки, завбільшки з дитячу голову, ріс у потаємних лісових куточках (О. Донченко); Нарешті крізь бур'ян дрібний і кучерявий, Як та перчичниця з пекучим порошком, Жовтіє пурхавка (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порхавка — по́рхавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порхавка — -и, ж. 1》 Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом – спорами; моруха. 2》 зах. Жаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порхавка — ПО́РХАВКА і ПУ́РХАВКА, и, ж. Народна назва гриба з групи гастероміцетів, який росте на пасовиськах, узліссях тощо. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. порхавка — Гриб поганка; птах Словник застарілих та маловживаних слів
  5. порхавка — ПО́РХАВКА, и, ж. Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам’ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання.., 6, 1969, 16); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. порхавка — Порхавка, -ки ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127. Словник української мови Грінченка