порхавка

Значення в інших словниках

1. порхавка — по́рхавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. порхавка — ПО́РХАВКА і ПУ́РХАВКА, и, ж. Народна назва гриба з групи гастероміцетів, який росте на пасовиськах, узліссях тощо. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
3. порхавка — Гриб поганка; птах Словник застарілих та маловживаних слів
4. порхавка — ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В. Словник синонімів української мови
5. порхавка — ПО́РХАВКА, и, ж. Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам’ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання.., 6, 1969, 16); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
6. порхавка — Порхавка, -ки ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127. Словник української мови Грінченка