посивіти
СИ́ВІ́ТИ (про волосся — ставати сивим або виділятися сивиною), СРІБЛИ́ТИСЯ, БІЛІ́ТИ. — Док.: поси́ві́ти, посрібли́тися, побілі́ти, побілі́шати. Дивись, а у нього волосся сивіє (М. Коцюбинський); Карналь уперше зауважив, як густо сріблиться в того (Пронченка) на скронях волосся (П. Загребельний); У той рік, як воно (фото) робилось, я ще був чорнявий, а тепер — геть-то побілів (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посивіти — поси́ві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посивіти — Стати сивим, о. засіятися сріблом; (коло чого) звікувати вік. Словник синонімів Караванського
- посивіти — -сивію, -сивієш, док. 1》 Стати, зробитися сивим, сивішим. || перев. над чим, коло чого, у чому. Дуже довго займатися чим-небудь, виконувати якусь роботу тощо. 2》 Стати сірувато-білим, набути сірого відтінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посивіти — ПОСИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, док. 1. Стати, зробитися сивим, сивішим. Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис); Отець Харитін вже постарівся, посивів і почав слабувати (І. Словник української мови у 20 томах
- посивіти — си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. Фразеологічний словник української мови
- посивіти — Поси́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посивіти — ПОСИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, док. 1. Стати, зробитися сивим, сивішим. Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис, 1864, № 6156); Отець Харитін вже постарівся, посивів і почав слабувати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- посивіти — Посивіти, -вію, -єш гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637. Словник української мови Грінченка