1. Словник синонімів української мови

поскубтися

БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм., ЧУБА́РИТИСЯ рідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). — Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. — Ану годі, вояки! — суворо прикрикнула Любов Іванівна. — Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). — Пор. 1. боро́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскубтися — поску́бтися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поскубтися — -емося, -етеся, розм. Потягати одне одного за чуба; почубитися, побитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскубтися — ПОСКУ́БТИСЯ, емо́ся, ете́ся, док., розм. Потягати одне одного за чуба; почубитися, побитися. Мед був такий солодкий і запашний, що ми з сестрою аж поскублися (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  4. поскубтися — ПОСКУ́БТИСЯ, емо́ся, ете́ся, розм. Потягати одне одного за чуба; почубитися, побитися. Мед був такий солодкий і запашний, що ми з сестрою аж поскублися (Чаб., Катюша, 1960, 75). Словник української мови в 11 томах
  5. поскубтися — Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100). Словник української мови Грінченка