постріл

ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю. Андрухович); В село у долині не всі разом поїхали: послали трьох на розвідку й скоро почули стріли (Д. Бузько); Дзвеніли стремена, мов дзвони церковні, і гриміли вистріли з пістолів (Г. Хоткевич); Ілько згарячу пальнув із обріза.. А з шелюгів у ту мить, мов дуплетом, із двох гвинтівок — бах! бах! (А. Головко); Карпо заклав у дубельтівку два набої і, піднісши цівкою догори, вистрілив дублетом (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постріл — по́стріл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. постріл — о. бах! бабах! бех! бух! стріл. Словник синонімів Караванського
  3. постріл — [постр'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. постріл — -у, ч. 1》 Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2》 Виліт стріли з лука чи арбалета. Влучний постріл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. постріл — ПО́СТРІЛ, у, ч. Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. Панас приклав рушницю мало не до обличчя [Прокопа] і бахнув. Словник української мови у 20 томах
  6. постріл — (і) на гарма́тний по́стріл, зі сл. не допуска́ти, не пуска́ти і под. Ні за яких обставин, ні в якому разі; нізащо. Людей, які займаються господарством поверхово, без знання справи, .. і на гарматний постріл не можна допускати до керівництва (З газети). Фразеологічний словник української мови
  7. постріл — По́стріл, -лу; -ріли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. постріл — ПО́СТРІЛ, у, ч. Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. Панас приклав рушницю мало не до обличчя [Прокопа] і бахнув. Словник української мови в 11 томах
  9. постріл — Постріл, -лу м. Выстрѣлъ. К. ПС. 57. За їдним пострілом сорок сім качок убив. Чуб. І. 300. За їдним пострілом убив дві качки. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка