постріл

по́стріл

-у, ч.

1》 Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду.

|| Виліт кульки з дула пневматичної зброї.

|| Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї.

2》 Виліт стріли з лука чи арбалета. Влучний постріл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

постріл — по́стріл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
постріл — о. бах! бабах! бех! бух! стріл. Словник синонімів Караванського
постріл — [постр'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
постріл — ПО́СТРІЛ, у, ч. Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. Панас приклав рушницю мало не до обличчя [Прокопа] і бахнув. Словник української мови у 20 томах
постріл — (і) на гарма́тний по́стріл, зі сл. не допуска́ти, не пуска́ти і под. Ні за яких обставин, ні в якому разі; нізащо. Людей, які займаються господарством поверхово, без знання справи, .. і на гарматний постріл не можна допускати до керівництва (З газети). Фразеологічний словник української мови
постріл — ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю. Словник синонімів української мови
постріл — По́стріл, -лу; -ріли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
постріл — ПО́СТРІЛ, у, ч. Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. Панас приклав рушницю мало не до обличчя [Прокопа] і бахнув. Словник української мови в 11 томах
постріл — Постріл, -лу м. Выстрѣлъ. К. ПС. 57. За їдним пострілом сорок сім качок убив. Чуб. І. 300. За їдним пострілом убив дві качки. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка