потереб'я

ПО́КИ́ДЬКИ (непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі тощо), ПО́КИДЬ, ПО́КИ́ДЬОК, ПО́ГАНЬ, ПОТЕРЕ́Б'Я діал. Купи людських покидьків, опала штукатурка так і чорніли неприбрані й нічим не прикриті (М. Олійник); А ти крізь морок неньчиних істерик І трясовиння татових прогнозів Кохання наше витягла на берег, Не кинула, як покидь при дорозі (І. Муратов); Ішов (собака) шукати якогось пожитку, вибираючи ті місця, де, на його думку, можна було знайти хоч будьякий покидьок (І. Микитенко); — Даю вам срібло, а не якусь мідну погань (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потереб'я — Покидь, непотріб [II] Словник з творів Івана Франка
  2. потереб'я — по́тереб'я іменник середнього роду, істота покидьки, непотріб збірн., діал. Орфографічний словник української мови
  3. потереб'я — -я, с., збірн., діал. Покидьки, непотріб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потереб'я — ПО́ТЕРЕБ'Я, я, с., збірн., діал. Покидьки, непотріб. * Образно. Раз у раз напливаючі хвилі всякого суспільного по́тереб'я зробили неможливим ніякий лад в громаді (І. Франко). Словник української мови у 20 томах