1. Словник синонімів української мови

потенція

ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. (здібності, що можуть виявитися за певних умов); ДА́НІ мн. (якості, необхідні для чого-небудь). Обдарований незвичайними здібностями, величезною пам'яттю, бистрим і ясним розумом, він із тими вродженими дарами лучив велику пильність і працьовитість (І. Франко); Тепер я сама бачила, що в мене був хист, справжній талант художника (О. Донченко); Я виявив добрі здатності і, скінчивши школу, почав за допомогою вчителя готуватися екстерном за гімназію (О. Слісаренко); Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Кебети не маю (Т. Шевченко); Коли батько почав дуже хвалити спосібності свойого сина, хлопець почервонів, як рожа (І. Франко); Нема кеби зробить (Словник Б. Грінченка); Вони (чоловіки) беруть однією хистю (П. Куліш); — Значним є потенціал українських учених (з журналу). — Пор. 1. схи́льність, тала́нт.

МОЖЛИ́ВІСТЬ (наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо), ШАНС, ПО́ЛЕ (умова для чогось); ПЕРСПЕКТИ́ВА перев. у мн. (сприятливі умови для майбутньої діяльності); ПОТЕ́НЦІЯ перев. у мн. книжн. (приховані здатності, сили для чогось). Можливості розвитку людства на землі величезні (з журналу); Позиції такі, що для успішної атаки відкритою силою, здавалося, не було жодних шансів (Ю. Яновський); Мені дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке, мовляв, поле передо мною — і женитись, і на дяка стати (Марко Вовчок); -. Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним деяких перспектив (І. Франко); Творчі потенції людини. — Пор. спромо́жність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потенція — поте́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. потенція — див. сила Словник синонімів Вусика
  3. потенція — -ї, ж. 1》 перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. 2》 Здатність чоловіка здійснювати статевий акт і мати потомство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потенція — Змога, спроможність, здатність, сила Словник чужослів Павло Штепа
  5. потенція — ПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. Саме праця, яка мобілізує всі фізичні та духовні потенції людини.. Словник української мови у 20 томах
  6. потенція — поте́нція (від лат. potentia – сила) прихована можливість, здатність, що може виявитись за певних умов; достатність сил для якої-небудь діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. потенція — див. акт і потенція Філософський енциклопедичний словник
  8. потенція — Поте́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. потенція — ПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж., перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. Технічний прогрес в наших умовах.. Словник української мови в 11 томах
  10. потенція — рос. потенция наявна можливість, здатність, що може виявитись у разі потреби за певних умов: достатність ресурсів, сил для здійснення планів, програм, забезпечення певного виду діяльності. Eкономічна енциклопедія