1. Словник української мови в 11 томах

потенція

ПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж., перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов.

Технічний прогрес в наших умовах.. не збіднює працю робітника, а максимально збагачує її інтелектуальним і естетичним змістом, підвищує творчі потенції, ступінь кваліфікації, продуктивність (Наука.., 12, 1962, 50);

Саме праця, яка мобілізує всі фізичні та духовні потенції людини.., формує (щоправда, в зародковому вигляді) комплекс соціальних та естетичних почуттів (Рад. літ-во, 5, 1968, 18).

У (в) поте́нції — в прихованому стані, не дістаючи зовнішнього вияву, застосування, втілення в життя і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потенція — поте́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. потенція — див. сила Словник синонімів Вусика
  3. потенція — -ї, ж. 1》 перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. 2》 Здатність чоловіка здійснювати статевий акт і мати потомство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потенція — Змога, спроможність, здатність, сила Словник чужослів Павло Штепа
  5. потенція — ПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. Саме праця, яка мобілізує всі фізичні та духовні потенції людини.. Словник української мови у 20 томах
  6. потенція — поте́нція (від лат. potentia – сила) прихована можливість, здатність, що може виявитись за певних умов; достатність сил для якої-небудь діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. потенція — див. акт і потенція Філософський енциклопедичний словник
  8. потенція — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  9. потенція — Поте́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. потенція — рос. потенция наявна можливість, здатність, що може виявитись у разі потреби за певних умов: достатність ресурсів, сил для здійснення планів, програм, забезпечення певного виду діяльності. Eкономічна енциклопедія