потенція

Поте́нція, -ції, -цією

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потенція — поте́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. потенція — див. сила Словник синонімів Вусика
  3. потенція — -ї, ж. 1》 перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. 2》 Здатність чоловіка здійснювати статевий акт і мати потомство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потенція — Змога, спроможність, здатність, сила Словник чужослів Павло Штепа
  5. потенція — ПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. Саме праця, яка мобілізує всі фізичні та духовні потенції людини.. Словник української мови у 20 томах
  6. потенція — поте́нція (від лат. potentia – сила) прихована можливість, здатність, що може виявитись за певних умов; достатність сил для якої-небудь діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. потенція — див. акт і потенція Філософський енциклопедичний словник
  8. потенція — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  9. потенція — ПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж., перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. Технічний прогрес в наших умовах.. Словник української мови в 11 томах
  10. потенція — рос. потенция наявна можливість, здатність, що може виявитись у разі потреби за певних умов: достатність ресурсів, сил для здійснення планів, програм, забезпечення певного виду діяльності. Eкономічна енциклопедія