потерть
ПО́ТЕРТЬ (подрібнені перев. тертям часточки чогось), ПОТЕРУ́ХА розм., ТРИ́ННЯ розм., ТРИ́НА діал., ПО́ТРУХ діал. Безперервною стрічкою сунулась по жолобу зелена маса качанистої в пащу силосорізки, що з дивовижною швидкістю обертала її на потерть (С. Добровольський); Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Григорій Тютюнник); Сидів (Стефан) весь день у хижі, помагав плести рогіжки: прятав злишнє триння, приносив лепехуваті сніпки (С. Ковалів); Чавкала під копитами в'язка твань, шурхотіла пшенична трина, яку Даша носила від повітки (А. М'ястківський); — Отак розбить копицю! Перем'яти на потрух. Ви її складали!.. (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потерть — по́терть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- потерть — (штучна) потеруха, потрух; (природна) порохно, труха, ПОРОХНЯ. Словник синонімів Караванського
- потерть — див. залишок Словник синонімів Вусика
- потерть — -і, ж., збірн. Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Стертися на потерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потерть — ПО́ТЕРТЬ, і, ж., збірн. Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Через усю казарму попід стіною стояли неприбрані поли; на полах валялась солома й потерть (І. Нечуй-Левицький); – Коли коневі бракує солом'яної потерті, то нема що згадувати про овес... (С. Словник української мови у 20 томах
- потерть — По́терть, -рти, -рті, -ртю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потерть — ПО́ТЕРТЬ, і, ж., збірн. Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Через усю казарму попід стіною стояли неприбрані поли; на полах валялась солома й потерть (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- потерть — По́терть, -ти ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322. Словник української мови Грінченка