потурання
ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини). У місті з'явилися банди вуличників, які вже систематично порушували громадський спокій при явному потуранні поліції (П. Колесник); — Ну, а коли нас, по Божому попуску, з тієї позиції виб'ють, то ми перейдемо у містечко (М. Старицький); — Пане ксьондзе, при всій шанобі до вас, я вважаю, що ваша тактика є злочинний попуст (З. Тулуб); — Вітю, повернути йому хід назад чи ні? — Не повертай! Нехай не звикає і не надіється на поблажки. Шахи — це боротьба (П. Автомонов); — З нього непоганий слуга буде, — подумав (Гарецький). — Такий нікому не дасть потачки, вірно служитиме своєму володареві (П. Кочура); Тепер хоч і в чужій хаті живу, а потуру дітям не даю, навчаю... (Ганна Барвінок); Не давай серцю потолі, бо сам підеш до неволі (прислів'я); Адонаї! За що мене караєш Пророчим духом і остатню пільгу, остатню оборону відбираєш? (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- потурання — (надмірна поблажливе ставлення до когось) поблажливість, пільга, розм. поблажка. Словник синонімів Полюги
- потурання — потура́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потурання — -я, с. Дія за знач. потурати 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- потурання — ПОТУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потура́ти 1, 4. Насамперед написав [Годієра] донос про свою хазяйку паню Суботову, у якої відкрив любов до селян, потурання їх забаганкам (І. Словник української мови у 20 томах
- потурання — Потура́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потурання — ПОТУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потура́ти 1, 4. Насамперед написав [Годієра] донос про свою хазяйку паню Суботову, у якої відкрив любов до селян, потурання їх забаганкам (Фр. Словник української мови в 11 томах
- потурання — Потура́ння, -ня с. Потворствованіе. Словник української мови Грінченка