1. Словник синонімів української мови

поцюкати

РУБА́ТИ (ударяючи сокирою або чимось гострим, розсікати, розділяти на частини), ЦЮ́КАТИ розм. (без великих зусиль), ГЕ́ХКАТИ розм. (видаючи при цьому звук "гех"). — Док.: поруба́ти, полупа́ти діал. поцю́кати. Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходивсь рубати дрова (М. Коцюбинський); Угорець заходив до неї (колоди) з різних боків, хижо націлився і цюкав (О. Гончар); Гехкати деревину.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцюкати — поцю́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поцюкати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 розм. Цюкаючи, стукаючи, рубаючи, залишити сліди або рани на кому-, чому-небудь, у багатьох місцях. 2》 також без додатка. Цюкати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцюкати — ПОЦЮ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. розм. Цюкаючи, стукаючи, рубаючи, залишити сліди або рани на кому-, чому-небудь, у багатьох місцях. Словник української мови у 20 томах
  4. поцюкати — ПОЦЮ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. розм. Цюкаючи, стукаючи, рубаючи, залишити сліди або рани на кому-, чому-небудь, у багатьох місцях. Словник української мови в 11 томах
  5. поцюкати — Поцюкати, -каю, -єш гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196. Словник української мови Грінченка