1. Словник синонімів української мови

почуття

ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу); Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Волошин); Відчування, Свідомість, Розум — звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (П. Тичина); Туди тягло їх почування волі на степах (І. Нечуй-Левицький); Цілком можливо припустити, що тварини мають особливе почуття — почуття погоди, яке невідоме людям (з журналу).

ВІДЧУТТЯ́ чого (стан, викликаний сприйняттям чого-небудь), ПОЧУТТЯ́ (також із сл. що, ніби, мов, немов і т. ін.). Відчуття часу не зраджувало мічмана (В. Кучер); Ніколи не забуде Володька тих днів, сповнених злиднів, лиха і постійного відчуття голоду (А. Шиян); Занадто вже добре йшло все з самого початку. А це й притупило почуття небезпеки (А. Головко); Почуття, що поблизу є людина, яка страждає, перемогло страх (Григорій Тютюнник).

КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів'яло з часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуття до Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір'я із явір'я, паде пір'я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку — з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); (Русалка:) Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); (Маріквіта:) Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).

ПОЧУТТЯ́ мн. (психічний стан людини як реакція на світ, людей, процеси, відносини тощо), ПОЧУВА́ННЯ, ПЕРЕЖИВА́ННЯ, ЕМО́ЦІЇ. Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних, переповнює хлопця (М. Стельмах); Все, що вас колись давило та смуток будило, зникло; знову любі та милі почування почали вас огортати (Панас Мирний); Останні переживання загартували Нелю. Життя навчило вже її, що спротив поплачує більше, ніж сліпа покора (Ірина Вільде); — Для мене важливі в однаковій мірі різні емоції, різні почуття, які в мене пробуджують різні люди (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почуття — почуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. почуття — ПОЧУТТЯ – ЧУТТЯ – ВІДЧУТТЯ Почуття. 1. Психічні й фізичні відчуття людини; здатність сприймати навколишнє середовище: почуття голоду, почуття власної гідності, почуття ліктя, почуття міри, почуття відповідальності, естетичні почуття, почуття патріотизму. Літературне слововживання
  3. почуття — Чуття, почування, мн. емоції, поривання душі; (міри) усвідомлення, розуміння; (небезпеки) передчуття; (гумору) схильність до; П. любов, кохання. Словник синонімів Караванського
  4. почуття — I відчування, відчуття, почування, чуття Фразеологічні синоніми: батьківське почуття; буря почуттів; вихор почуттів; відчуття переляку; відчуття страху; почуття відповідальності; почуття голоду; почуття гордості; почуття гумору; почуття дружби... Словник синонімів Вусика
  5. почуття — [почут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  6. почуття — -я, с. 1》 Психічні й фізичні відчуття людини. 2》 Здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище. Шосте почуття — здатність людини добре орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні рішення. 3》 із спол. що, мов, немов, ніби і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. почуття — Психічні стани і процеси, які відображають емоційний бік духовного життя людини, суб’єктивне переживання подій та емоційного ставлення до навколишньої дійсності. П. може бути стійким і тривалим або короткочасним, викликаним конкретною ситуацією. Словник-довідник музичних термінів
  8. почуття — ПОЧУТТЯ́, я́, с. 1. Психічні й фізичні відчуття людини. Виникнення рис характеру дитини залежить від багатьох обставин її життя, але певне значення мають і почуття (з наук. літ.); Експериментатор владний і над такими почуттями, як голод (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  9. почуття — Почуття́, -ття́, -ттю́, в -тті́; -чуття́, -тті́в, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. почуття — ПОЧУТТЯ́, я́, с. 1. Психічні й фізичні відчуття людини. Виникнення рис характеру дитини залежить від багатьох обставин її життя, але певне значення мають і почуття (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. почуття — Почуття́, -тя́ с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Мир. ХРВ. 36. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає. К. МБ. XI. 141. Словник української мови Грінченка