1. Словник синонімів української мови

поштурхувати

ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ЧХА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ГОРДИ́ТИ ким, чим, діал., НЕГУВА́ТИ діал., ПОНЕВАЖА́ТИ рідко. — Док.: знева́жити, згордува́ти, пого́рдити, погорди́тися, відцура́тися, погре́бувати, погре́бати, наплюва́ти, начха́ти, згорди́ти. Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом (А. Головко); Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх (І. Нечуй-Левицький); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний — Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко); — Коли вирушали на шляхту, не гордували і не гребували черню своєю... (Н. Рибак); Квасюк.. оженився з нею через гроші. Ті гроші він давно забрав собі до рук, ..а жінкою почав поштурхувати (Б. Грінченко); — Я не свідків виглядаю, плювати мені на них, а на місяць дивлюся, чи не зійшов (М. Стельмах); — Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Н. Рибак); — Все гордить ним (народом), що мало би перед ним коритися! (І. Франко); За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. блюзни́ти, 1. не́хтувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштурхувати — пошту́рхувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поштурхувати — Попихати <�коверзувати з> кого, їздити верхи на <�по голові> кому, потирати руки об кого. Словник синонімів Караванського
  3. поштурхувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось. 2》 неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поштурхувати — ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. кого, що. Штурхати час від часу чимось. Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (В. Кучер). 2. ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Квасюк .. жінкою почав поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  5. поштурхувати — ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось. Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (Кучер, Пов. і опов., 1959, 249). 2. неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Квасюк.. жінкою почав поштурхувати. Словник української мови в 11 томах