1. Словник української мови в 11 томах

поштурхувати

ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

1. перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось.

Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (Кучер, Пов. і опов., 1959, 249).

2. неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь.

Квасюк.. жінкою почав поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Гр., II, 1963, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштурхувати — пошту́рхувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поштурхувати — Попихати <�коверзувати з> кого, їздити верхи на <�по голові> кому, потирати руки об кого. Словник синонімів Караванського
  3. поштурхувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось. 2》 неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поштурхувати — ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. кого, що. Штурхати час від часу чимось. Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (В. Кучер). 2. ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Квасюк .. жінкою почав поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  5. поштурхувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови