поясний

ЯСНІ́ТИ (набувати веселого, радісного, привітного виразу — про обличчя, очі, погляд), СВІТЛІ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ. — Док.: поясні́ ти поясні́шати, посвітлі́ти, проясни́тися. Як ти співала в нашій частині, Очі ясніли, як сині роси (А. Малишко); Марина бачила, як світліло його обличчя (З. Мороз); Його погляд весь час прояснювався і, нарешті, став захоплено-веселим (Ю. Збанацький); Молоде лице його,.. то хмуриться, то прояснюється (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поясний — поясни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поясний — -а, -е. 1》 Стос. до пояса (у 1-5, 9 знач.). || Який носиться на поясі (у 1 знач.). Поясна фляжка. || Який має пояс (у 1 знач.). 2》 Зробл. до пояса, до талії. || у сполуч. зі сл. поклін. У пояс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поясний — ПОЯСНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до пояса (у 1–5, 9 знач.). Він тримав обидві руки на форменій блясі поясного ременя (Л. Первомайський); Бронзовий спіральний браслет з дроту. Браслет знайдений на рівні поясних хребців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. поясний — віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Фразеологічний словник української мови
  5. поясний — ПОЯСНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до пояса (у 1-5, 9 знач.). Він тримав обидві руки на форменій блясі поясного ременя (Перв., Дикий мед, 1963, 299); Бронзовий спіральний браслет з дроту. Браслет знайдений на рівні поясних хребців (Археол. Словник української мови в 11 томах