пояс
ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. (широкий шкіряний зі сховком для грошей); КРА́ЙКА заст. (жіночий, сплетений з грубої пряжі). На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Панас Мирний); На ньому була справжня форма військового моряка. Кльош, фланелька з синім, смугастим коміром, чорний пасок з блискучою бляхою і безкозирка (В. Кучер); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду... (О. Досвітній); Білий поясок щільно облягав її тонкий стан (В. Минко); А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (пісня); Схопився, одягнув шинелю, кинув через поперек ремінний опасок, а той опасок туго обійняв юнацьке тіло (І. Чендей); Арсень ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Д. Ткач); Підвожусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник).
СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм., ПАСОК розм., БИ́НДА діал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Н розм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГ розм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); — Моряк? — радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею — стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони (скелі) з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).
ТА́ЛІЯ (найвужча частина тулуба), ПЕРЕХВА́Т, СТАН, ПО́ЯС. На ній легка квітчаста сукня, тоненьку талію стягує поясочок (М. Ю. Тарновський); Синю сорочку у перехваті підперезано матірчатим поясом з китицями (А. Шиян); Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (І. Нечуй-Левицький); Іван ходив усе зібганий у поясі (В. Стефаник).
Значення в інших словниках
- пояс — по́яс 1 іменник чоловічого роду пасок; талія * Але: два, три, чотири по́яса по́яс 2 іменник чоловічого роду смуга, зона Орфографічний словник української мови
- пояс — Пас, пасок, підперізок, підперіз, (шкіряний) попруга, ремінник, (з місцем на гроші) черес; (на шараварах) очкур; (твердий на спідниці) корсаж, (під сукнею) корсет; П. талія, поперек <н. по пояс у воді>; (оборони) смуга; (часовий) зона; (гір) пасмо, ланцюг; поясок. Словник синонімів Караванського
- пояс — Елемент богослужбового одягу архиєрея та ієрея, що являє собою широку смугу з вишитим на ній хрестом, який надівають поверх єпитрахилі та підризника Словник церковно-обрядової термінології
- пояс — Крайка (в жінок), окрайка, очкур, пас, пасок, підперезачка, підперезка, підперіз, підперізок, підтягач, попруга, попружка, ременяка, ремінник, ремінь, шитик (шкіряний пояс), шнурівка, шнуровиці Словник синонімів Вусика
- пояс — [пойас] -са (пасок; талія) і -су (смуга, зона), м. (на) -с'і, мн. -си, -с'іў два пойасие Орфоепічний словник української мови
- пояс — ч. 1》 род. -а. Шкіряна, матер'яна, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. || Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пояс — 1. пас, пасок, пасочок, пасина, черес, чересок, перезок, підперез, опереза, оперезка, бокур, бокурія, бочкур, гайта, шиток 2. смуга, смужка, смужечка, пасмуга, стяга, стяжка, стяжечка, сталка, сталька, попруга, різа Словник чужослів Павло Штепа
- пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (приказка); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Т. Словник української мови у 20 томах
- пояс — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- пояс — бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс). 1. Тікати, бігти, іти геть. — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч); — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати (В. Фразеологічний словник української мови
- пояс — По́яс, -са; пояси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в’язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- пояс — Широка горизонтальна стрічка (може бути прикрашеною орнаментом) або частина фасаду споруди. Відрізняють наступні різновиди: ~ аркатурно-колончатий — низка декоративних напівколонок, об'єднаних вгорі маленькими арками і розташованих на стіні споруди. Архітектура і монументальне мистецтво
- пояс — Пояс, -са м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. ум. поясок, поясочок. Словник української мови Грінченка