1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пояс

по́яс

ч.

1》 род. -а. Шкіряна, матер'яна, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані.

|| Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів.

Запобіжний пояс — спеціальний пристрій, який охороняє від падіння верхолазів, монтерів і т. ін.

Ловчий пояс — шар мішковини, ганчірок і обгорілого паперу, яким обмотується стовбур дерева для виловлювання гусені яблуневої плодожерки.

Пояс Афродити міф. — чарівний пояс богині, в якому зберігалася таємниця її привабливості.

Рятівний (рятувальний) пояс — корковий, гумовий або поролоновий пристрій, який використовують за небезпеки втопитися.

2》 род. -а. Стан, талія, поперек. Кланятися в пояс.

3》 род. -у, перен. Те, що має вигляд смуги.

4》 род. -у, геогр. Частина поверхні земної кулі між двома меридіанами в 15° завширшки.

5》 род. -у, геогр. Частина поверхні земної кулі між паралелями, що становить певну кліматичну зону.

|| Певний тип рослинності, характерний для різних зон гірської місцевості.

|| Територія зі специфічними погодними і кліматичними умовами. Пояс пасатів.

6》 род. -у, спец. Смуга однорідних фізичних об'єктів (гір, озер, лісів, гірських порід, небесних тіл і т. ін.).

Радіаційний пояс — смуга підвищеної радіації в навколоземному просторі.

7》 род. -а, анат. Частина скелета хребетних тварин і людини, що служить для причленування до тулуба й опертя кінцівок.

8》 род. -а, архіт. Широка горизонтальна, оздоблена орнаментом, скульптурними зображеннями і т. ін. смуга, що виступає зі стіни будівлі або вдається в неї.

9》 род. -у, ек. Певний простір, смуга, яка становить частину в поділі території країни за певною економічною ознакою. Тарифний пояс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояс — по́яс 1 іменник чоловічого роду пасок; талія * Але: два, три, чотири по́яса по́яс 2 іменник чоловічого роду смуга, зона Орфографічний словник української мови
  2. пояс — Пас, пасок, підперізок, підперіз, (шкіряний) попруга, ремінник, (з місцем на гроші) черес; (на шараварах) очкур; (твердий на спідниці) корсаж, (під сукнею) корсет; П. талія, поперек <н. по пояс у воді>; (оборони) смуга; (часовий) зона; (гір) пасмо, ланцюг; поясок. Словник синонімів Караванського
  3. пояс — Елемент богослужбового одягу архиєрея та ієрея, що являє собою широку смугу з вишитим на ній хрестом, який надівають поверх єпитрахилі та підризника Словник церковно-обрядової термінології
  4. пояс — Крайка (в жінок), окрайка, очкур, пас, пасок, підперезачка, підперезка, підперіз, підперізок, підтягач, попруга, попружка, ременяка, ремінник, ремінь, шитик (шкіряний пояс), шнурівка, шнуровиці Словник синонімів Вусика
  5. пояс — [пойас] -са (пасок; талія) і -су (смуга, зона), м. (на) -с'і, мн. -си, -с'іў два пойасие Орфоепічний словник української мови
  6. пояс — 1. пас, пасок, пасочок, пасина, черес, чересок, перезок, підперез, опереза, оперезка, бокур, бокурія, бочкур, гайта, шиток 2. смуга, смужка, смужечка, пасмуга, стяга, стяжка, стяжечка, сталка, сталька, попруга, різа Словник чужослів Павло Штепа
  7. пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (приказка); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. пояс — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  9. пояс — бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс). 1. Тікати, бігти, іти геть. — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч); — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати (В. Фразеологічний словник української мови
  10. пояс — ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. Словник синонімів української мови
  11. пояс — По́яс, -са; пояси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в’язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  13. пояс — Широка горизонтальна стрічка (може бути прикрашеною орнаментом) або частина фасаду споруди. Відрізняють наступні різновиди: ~ аркатурно-колончатий — низка декоративних напівколонок, об'єднаних вгорі маленькими арками і розташованих на стіні споруди. Архітектура і монументальне мистецтво
  14. пояс — Пояс, -са м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. ум. поясок, поясочок. Словник української мови Грінченка