пояс
бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс). 1. Тікати, бігти, іти геть. — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч); — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати (В. Кучер); Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко). 2. Прискорювати ходу́, поспішати. — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк).
держа́ти (трима́ти) ко́ло свого́ по́яса кого. Дуже пильнувати, оберігати кого-небудь, не відпускаючи від себе. — Чим же я винна? — з плачем вимовила вона (Горпина). — Не держати ж мені його (сина) коло свого пояса, не водити на уривочку, мов щеня (Панас Мирний).
затика́ти / заткну́ти за по́яс кого. Перевершувати кого-небудь у чомусь. — Кулеметник був,— батька за пояс затикав (М. Рудь); — Ти молодець! — обняв Тарас товариша.— Професор .. Заткни усіх за пояс, щоб знали наших (Василь Шевчук); Вже тепер, хоч який молодий, він (Ґава) чув у собі доволі сили, щоб заткнути за пояс свого наставника (І. Франко).
Значення в інших словниках
- пояс — по́яс 1 іменник чоловічого роду пасок; талія * Але: два, три, чотири по́яса по́яс 2 іменник чоловічого роду смуга, зона Орфографічний словник української мови
- пояс — Пас, пасок, підперізок, підперіз, (шкіряний) попруга, ремінник, (з місцем на гроші) черес; (на шараварах) очкур; (твердий на спідниці) корсаж, (під сукнею) корсет; П. талія, поперек <н. по пояс у воді>; (оборони) смуга; (часовий) зона; (гір) пасмо, ланцюг; поясок. Словник синонімів Караванського
- пояс — Елемент богослужбового одягу архиєрея та ієрея, що являє собою широку смугу з вишитим на ній хрестом, який надівають поверх єпитрахилі та підризника Словник церковно-обрядової термінології
- пояс — Крайка (в жінок), окрайка, очкур, пас, пасок, підперезачка, підперезка, підперіз, підперізок, підтягач, попруга, попружка, ременяка, ремінник, ремінь, шитик (шкіряний пояс), шнурівка, шнуровиці Словник синонімів Вусика
- пояс — [пойас] -са (пасок; талія) і -су (смуга, зона), м. (на) -с'і, мн. -си, -с'іў два пойасие Орфоепічний словник української мови
- пояс — ч. 1》 род. -а. Шкіряна, матер'яна, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. || Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пояс — 1. пас, пасок, пасочок, пасина, черес, чересок, перезок, підперез, опереза, оперезка, бокур, бокурія, бочкур, гайта, шиток 2. смуга, смужка, смужечка, пасмуга, стяга, стяжка, стяжечка, сталка, сталька, попруга, різа Словник чужослів Павло Штепа
- пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (приказка); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Т. Словник української мови у 20 томах
- пояс — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- пояс — ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. Словник синонімів української мови
- пояс — По́яс, -са; пояси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в’язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- пояс — Широка горизонтальна стрічка (може бути прикрашеною орнаментом) або частина фасаду споруди. Відрізняють наступні різновиди: ~ аркатурно-колончатий — низка декоративних напівколонок, об'єднаних вгорі маленькими арками і розташованих на стіні споруди. Архітектура і монументальне мистецтво
- пояс — Пояс, -са м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. ум. поясок, поясочок. Словник української мови Грінченка