пояс

Широка горизонтальна стрічка (може бути прикрашеною орнаментом) або частина фасаду споруди. Відрізняють наступні різновиди:

~ аркатурно-колончатий — низка декоративних напівколонок, об'єднаних вгорі маленькими арками і розташованих на стіні споруди.

~ городчастий — орнаментальна стрічка, створена висячими зубцями у вигляді розташованих в ряд рівнобічних або рівнобедрених трикутників.

~ колончатий — низка декоративних напівколонок на стіні, опертих на кронштейни.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояс — по́яс 1 іменник чоловічого роду пасок; талія * Але: два, три, чотири по́яса по́яс 2 іменник чоловічого роду смуга, зона Орфографічний словник української мови
  2. пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (приказка); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. пояс — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  4. пояс — Крайка (в жінок), окрайка, очкур, пас, пасок, підперезачка, підперезка, підперіз, підперізок, підтягач, попруга, попружка, ременяка, ремінник, ремінь, шитик (шкіряний пояс), шнурівка, шнуровиці Словник синонімів Вусика
  5. пояс — 1. пас, пасок, пасочок, пасина, черес, чересок, перезок, підперез, опереза, оперезка, бокур, бокурія, бочкур, гайта, шиток 2. смуга, смужка, смужечка, пасмуга, стяга, стяжка, стяжечка, сталка, сталька, попруга, різа Словник чужослів Павло Штепа
  6. пояс — ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. Словник синонімів української мови
  7. пояс — Елемент богослужбового одягу архиєрея та ієрея, що являє собою широку смугу з вишитим на ній хрестом, який надівають поверх єпитрахилі та підризника Словник церковно-обрядової термінології
  8. пояс — [пойас] -са (пасок; талія) і -су (смуга, зона), м. (на) -с'і, мн. -си, -с'іў два пойасие Орфоепічний словник української мови
  9. пояс — ч. 1》 род. -а. Шкіряна, матер'яна, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. || Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. пояс — ПО́ЯС, ч. 1. род. а. Шкіряна, матерчата, в’язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  11. пояс — бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс). 1. Тікати, бігти, іти геть. — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч); — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати (В. Фразеологічний словник української мови
  12. пояс — Пас, пасок, підперізок, підперіз, (шкіряний) попруга, ремінник, (з місцем на гроші) черес; (на шараварах) очкур; (твердий на спідниці) корсаж, (під сукнею) корсет; П. талія, поперек <н. по пояс у воді>; (оборони) смуга; (часовий) зона; (гір) пасмо, ланцюг; поясок. Словник синонімів Караванського
  13. пояс — По́яс, -са; пояси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. пояс — Пояс, -са м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. ум. поясок, поясочок. Словник української мови Грінченка