по-простацькому

ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм. (як з рівним). Сім'я наша заможна була.. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Б. Грінченко); Нема мені діла до того, як там дипломати говорять. Я візьму та й скажу по-своєму. По-простому (С. Журахович); — Молода Каралаєва сказала мені, щоб я заходив до неї запросто на чай ввечері (І. Нечуй-Левицький); Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами. Лучче б уже одрізати попросту, да й годі (П. Куліш); — А чого він такий обірваний? — Це ми так по-домашньому, по-селянському (Григорій Тютюнник); Він не зрадив своєї старої звички і з усіма начальниками поводився запанібрата (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-простацькому — по-проста́цькому прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. по-простацькому — присл., розм. По-простому, просто, як ведеться серед простих людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. по-простацькому — ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ, присл., розм. По-простому, просто, як ведеться серед простих людей. Вона сама не знала, на яку ногу ступити: чи поводитись тоном аристократичним, чи держати себе просто і натурально – по-простацькому (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. по-простацькому — ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ, присл., розм. По-простому, просто, як ведеться серед простих людей. Вона сама не знала, на яку ногу ступити: чи поводитись тоном аристократичним, чи держати себе просто і натурально — по-простацькому (Н.-Лев., IV, 1956, 84). Словник української мови в 11 томах