по-простому

ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм. (як з рівним). Сім'я наша заможна була.. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Б. Грінченко); Нема мені діла до того, як там дипломати говорять. Я візьму та й скажу по-своєму. По-простому (С. Журахович); — Молода Каралаєва сказала мені, щоб я заходив до неї запросто на чай ввечері (І. Нечуй-Левицький); Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами. Лучче б уже одрізати попросту, да й годі (П. Куліш); — А чого він такий обірваний? — Це ми так по-домашньому, по-селянському (Григорій Тютюнник); Він не зрадив своєї старої звички і з усіма начальниками поводився запанібрата (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-простому — по-про́сто́му прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-простому — присл. Просто, звичайно, без вигадок, зайвих ускладнень і т. ін. || Не зважаючи на різні умовності, етикет і т. ін. || Як ведеться серед простих людей. || Народною мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. по-простому — ПО-ПРО́СТО́МУ, присл. Просто, звичайно, без вигадок, зайвих ускладнень і т. ін. З страв отрути [в старовину] не робили, Просто їли і пили, І по-простому ходили, І по-простому жили (Я. Щоголів); Розкипілось моє серце – і вже я не змовчу, ні. Словник української мови у 20 томах
  4. по-простому — ПО-ПРО́СТОМУ, присл. Просто, звичайно, без вигадок, зайвих ускладнень і т. ін. З страв отрути [в старовину] не робили, Просто їли і пили, І по-простому ходили, І по-простому жили (Щог., Поезії, 1958, 370); Розкипілось моє серце — і вже я не змовчу, ні. Словник української мови в 11 томах