правка

ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті). П'єса була дозволена цензурою майже без виправлень (із науково-популярної літератури); Мені здається, що їх (оповідання) варт надрукувати, зробивши тільки деякі невеличкі поправки (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правка — пра́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що правлення IV. 2》 Зміни, що вносяться в текст; виправлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правка — ПРА́ВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що пра́влення⁴. Правку багатониткових кругів здійснюють загартованими стальними накатками (з навч. літ.); Залишивши правку учнівських зошитів, вона вийшла подивитися на своїх курчаток (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
  4. правка — ПРА́ВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що пра́влення⁴. Правку багатониткових кругів здійснюють загартованими стальними накатками (Технол. різального інстр., 1959, 167); Залишивши правку учнівських зошитів, вона вийшла подивитися на своїх курчаток (Томч. Словник української мови в 11 томах