правобіч

ПРАВО́РУЧ (з правого боку), СПРА́ВА, ПО ПРА́ВУ РУ́КУ (НА РУЧ), ВПРА́ВО розм., ПРАВО́БІЧ розм., ОДЕСНУ́Ю церк., заст. По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки сельця (М. Коцюбинський); Справа і зліва віяло свіжістю і ароматом води (Ю. Смолич); Уже кілька днів ми працюємо в похмурому низькому лабіринті, розташованому по праву руч від вхідного коридору (з журналу); Скільки оком протягнеш вперед, і вправо, і вліво, мур небитий віковічних дерев (Г. Хоткевич); Он уже правобіч видно червоні колони університету (П. Загребельний); — Це ти, Кукубенко? — запитав Бог.. — Ну, сідай, Кукубенку, одесную мене (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правобіч — право́біч прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. правобіч — присл., рідко. Те саме, що праворуч; прот. лівобіч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правобіч — ПРАВО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що право́руч; протилежне лівобіч. Всі тихо виходять. Залишається тільки Оленка, стоїть правобіч з револьвером в руках (Мирослав Ірчан); Он уже правобіч видно червоні колони університету (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. правобіч — Право́біч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. правобіч — ПРАВО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що право́руч; протилежне лівобіч. Всі тихо виходять. Залишається тільки Оленка, стоїть правобіч з револьвером в руках (Ірчан, І, 1958, 209); Он уже правобіч видно червоні колони університету (Загреб., Диво, 1968, 124). Словник української мови в 11 томах
  6. правобіч — Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11. Словник української мови Грінченка