1. Словник синонімів української мови

практичний

БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ (який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь), ПРЯМИ́Й, ОСОБИ́СТИЙ (при контактах людей); ПРАКТИ́ЧНИЙ (який здійснюється безпосередньо, на ділі). — Ви.. з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем. Людьми, які усвідомлюють свою безпосередню участь у творенні світової історії (О. Гончар); — А хто ж буде за вас пости перевіряти? Хто буде виконувати ваші прямі старшинські обов'язки? (О. Гончар); (Ройовий:) Не можна забувати, Маріє, що парк ми будували під особистим керівництвом Гордія Опанасовича (О. Корнійчук); Практичне здійснення державної влади.

ДІЛОВИ́Й (який стосується суті справи, її реалізації), ПРАКТИ́ЧНИЙ, РОБО́ЧИЙ (сприятливий, корисний для роботи). — Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Ю. Шовкопляс); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Рильський); Начальство було в бадьорому робочому настрої (О. Гончар).

ДІЛОВИ́Й (про людину — добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ розм.; ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах). Їй сподобалось, що цей непокірний насмішник переродився, став серйозним, діловим (Ю. Збанацький); Коли ввійшла секретарка, він сидів рівно, спокійний і діловитий (Ю. Смолич); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало.. жадання торкнутися чогось забороненого, звідати незвіданого? (О. Гончар).

ЗРУ́ЧНИЙ (добре пристосований для користування), ВИГІ́ДНИЙ, ДОГІ́ДНИЙ діал., ПРИДО́БНИЙ заст.; ПОХВАТНИ́Й розм. (перев. про предмети, які можна взяти в руки); ПРАКТИ́ЧНИЙ (для повсякденного користування); КОМФОРТА́БЕЛЬНИЙ, КОМФО́РТНИЙ (про приміщення, меблі і т. ін. — дуже зручний). Наша маленька байдарка була зручна тільки для одного плавця (М. Трублаїні); Порицька сиділа у віконця на глибокому, вигідному кріслі і пильно шила (Леся Українка); Князь Заславський так любив розкіш, що не міг одвикнути од розкішної догідної обстави навіть у військовому таборі (І. Нечуй-Левицький); Теслі збивали із шалівки похватні тапчани (Ю. Збанацький); Практичний одяг.

ПРАКТИ́ЧНИЙ (пов'язаний із застосуванням на практиці знань у якійсь, перев. науковій, галузі), ПРИКЛАДНИ́Й, УТИЛІТА́РНИЙ. Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Рильський); — Часу мені стає на все: і на свою математику... чисту й прикладну однаково... (А. Кримський); Признав (Костомаров) безплідним для народу поетичний дилетантизм, а жадав наукової і утилітарної літератури для простого люду (І. Драч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. практичний — практи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. практичний — Не теоретичний, прикладний, утилітарний; (підхід) життєвий, реальний; (- пораду) корисний, помічний, зарадний; (хто) діловий, діловитий; (розум) прагматичний; (одяг) вигідний, зручний. Словник синонімів Караванського
  3. практичний — [практичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. практичний — -а, -е. 1》 Стос. до практики (у 1-3 знач.); пов'язаний з життям і діяльністю людини. || у сполуч. зі сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов'язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя. || у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. практичний — Досвідний, ужитковий, ужиточний, придатний Словник чужослів Павло Штепа
  6. практичний — ПРАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до практики (у 1–3 знач.); пов'язаний з життям і діяльністю людини. Ви розумієте, що я не “страха ради” роздумую, а ради практичних причин, я б не хотіла зв'язати собі руки більш, ніж они вже зв'язані (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  7. практичний — практи́чний (грец. πρακτικός) 1. Той, що спирається на практику, досвід; доцільний. 2. Той, хто вміє використовувати обставини, швидко орієнтується в усьому; відзначається діловитістю. 3. Економний, зручний. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. практичний — Практи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. практичний — ПРАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до практики (у 1-3 знач.); пов’язаний з життям і діяльністю людини. Ви розумієте, що я не «страха ради» роздумую, а ради практичних причин, я б не хотіла зв’язати собі руки більш, ніж они вже зв’язані (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах