престарілий
СТАРИ́Й (СТАР поет., фольк.) (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ розм., ПРЕСТАРИ́Й розм., ДІДИ́ЗНИЙ заст., ПРЕСТАРІ́ЛИЙ рідше (який дожив до глибокої старості); ВЕ́ТХИЙ, ДРЯ́ХЛИЙ (дуже старий і немічний). У човні сиділо троє: старий сивий рибалка і двоє юнаків (Ю. Смолич); Я жив на хуторі.. Я стар був, немощен (Т. Шевченко); Я попросив у якоїсь похилої вже тітусі гілку бузку (Ю. Мокрієв); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник, — він і тепер працює в їхньому будинку, — перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський); Любила (Маруся) в ті дні говорити зі статечними ґаздинями, древніми дідами (Г. Хоткевич); Розступилася земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (О. Стороженко); Господар, ветхий дідок, шмигнув у хатину, швидко закривши за собою двері (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- престарілий — престарі́лий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- престарілий — [преистар’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- престарілий — -а, -е, рідко. Який дожив до глибокої старості; дуже старий. || у знач. ім. престарілий, -лого, ч.; престаріла, -лої, ж. Людина, що дожила до глибокої старості. Будинок престарілих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- престарілий — ПРЕСТАРІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Який дожив до глибокої старості; дуже старий. В центрі села виріс будинок культури, .. перукарня, будинок для престарілих (І. Словник української мови у 20 томах
- престарілий — ПРЕСТАРІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Який дожив до глибокої старості; дуже старий. В центрі села виріс будинок культури, ..перукарня, будинок для престарілих колгоспників (Цюпа, Україна.., 1960, 248); *Образно. Без прокльонів вона [прабаба] не могла прожити і дня.. Словник української мови в 11 томах