1. Словник синонімів української мови

приблудний

БЕЗДО́МНИЙ (про свійських тварин — який не має свого господаря), БРОДЯ́ЧИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ (який прибився до чужого дому, стада і т. ін.; бродячий узагалі). Зажурчало в коров'яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (С. Васильченко); Ночами над пустирем сходить золотушний місяць, і бродячі собаки гризуться з-за кісток (О. Донченко); Літом (Денис) бив качок, зимою зайців і приблудних собак, здирав шкури, чинбарив і продавав хутірським хлопцям на бубни (Григорій Тютюнник). — Пор. 1. ди́кий.

НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ розм. (який прибув звідкись). — Я нетутешня, — тихо озвалася дівчина. — Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). — Пор. сторо́ннй.

ПОЗАШЛЮ́БНИЙ (народжений поза шлюбом), НЕШЛЮ́БНИЙ, НЕЗАКО́ННИЙ розм., НЕЗАКОННОНАРО́ДЖЕНИЙ розм., ПРИБЛУ́ДНИЙ розм., БІЧНИ́Й заст. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Стельмах); Гапка добре знала, що Цвях був нешлюбна дитина (І. Франко); Де не буде Оксана в цей день, все почуватиме неспокій за сина, все буде в тривозі за нього душа. Бо треба ж його ніби переховувати, мовчати, як про незаконного (О. Гончар); — Незаконнонароджений я... От і не дав колись довгогривий по батькові. Так, хлопче, й ходжу все життя — без по батькові (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приблудний — приблу́дний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. приблудний — (хто) немісцевий, нетутешній, чужий, захожий; (пес) заблудний, заблуканий, заблукалий, бездомний. Словник синонімів Караванського
  3. приблудний — -а, -е, розм. 1》 Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. || Який прибув звідки-небудь; немісцевий, чужий. || Який не має постійного місця проживання. || Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). || Здичавілий, бездомний (про тварину). 2》 заст. Позашлюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приблудний — ПРИБЛУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. Гість лучився – от і всього .. Гість приблудний – більш нічого (П. Грабовський); Муравйов. Не той, київський.. Словник української мови у 20 томах
  5. приблудний — заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Фразеологічний словник української мови
  6. приблудний — ПРИБЛУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. Гість лучився — от і всього.. Гість приблудний — більш нічого (Граб., І, 1959, 462); Муравйов. Не той, київський.. Словник української мови в 11 томах
  7. приблудний — Приблудний, -а, -е Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. Словник української мови Грінченка