приблудний
приблу́дний
-а, -е, розм.
1》 Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось.
|| Який прибув звідки-небудь; немісцевий, чужий.
|| Який не має постійного місця проживання.
|| Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину).
|| Здичавілий, бездомний (про тварину).
2》 заст. Позашлюбний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приблудний — приблу́дний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- приблудний — (хто) немісцевий, нетутешній, чужий, захожий; (пес) заблудний, заблуканий, заблукалий, бездомний. Словник синонімів Караванського
- приблудний — ПРИБЛУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. Гість лучився – от і всього .. Гість приблудний – більш нічого (П. Грабовський); Муравйов. Не той, київський.. Словник української мови у 20 томах
- приблудний — заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Фразеологічний словник української мови
- приблудний — БЕЗДО́МНИЙ (про свійських тварин — який не має свого господаря), БРОДЯ́ЧИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ (який прибився до чужого дому, стада і т. ін.; бродячий узагалі). Зажурчало в коров'яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (С. Словник синонімів української мови
- приблудний — ПРИБЛУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. Гість лучився — от і всього.. Гість приблудний — більш нічого (Граб., І, 1959, 462); Муравйов. Не той, київський.. Словник української мови в 11 томах
- приблудний — Приблудний, -а, -е Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. Словник української мови Грінченка