приблудько
приблу́дько
-а, ч., зневажл., рідко.
Те саме, що приблуда 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приблудько — приблу́дько іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- приблудько — див. подорожній Словник синонімів Вусика
- приблудько — ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- приблудько — ПРИБЛУ́ДА розм. (зайшла, немісцева людина, що випадково опинилася де-небудь, пристала до когось), ЗА́ЙДА розм., ЗАХО́ЖИЙ (ЗАХО́ЖА ж.) розм., ПРИПЛЕ́НТАЧ розм., ЗАБЛУ́ДА зневажл., ЗАБРО́ДА зневажл., ЗАВОЛО́КА перев. зневажл., ПРИБЛУ́ДЬКО зневажл. Словник синонімів української мови
- приблудько — ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Янов., II, 1958, 212). Словник української мови в 11 томах