привабливий

ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОМА́НЛИВИЙ, ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЗАХО́ПЛИВИЙ підсил., ЧАРІВЛИ́ВИЙ підсил., ЦІКА́ВИЙ розм. рідше, ІНТЕРЕ́СНИЙ розм. рідше, ПОНА́ДЛИВИЙ діал. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси (М. Стельмах); Часом соловейко у кущах розповідав йому про розкішні привабні краї і про те, що він бачив у тих краях (М. Рильський); Ваблива даль.. Нові дороги Розбудять громом гармаші (М. Нагнибіда); Пахло духами вабних далей (А. Головко); Солдат підповз до дерева й опинився в звабливому холодочку (Ю. Мартич); О, це фонтани гуркотливі Так заіскрились в гущині, Це їхні звабні, звучні співи Здаля почулися мені (Є. Фомін); Боже! яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Леся Українка); — Мабуть, ніщо не робить квартиру такою принадною, як шафи зі старими книгами! — казав Максим Тадейович (Ю. Мартич); Іван Сергійович почав малювати принадливі картини осінньої природи (О. Донченко); В очах (Саїда) відбилося й стриміло, як мара, перелякане смугляво-приворожливе молоде обличчя (І. Ле); Чари математичних символів дуже притягальні. Вони захоплюють людину, як поезія, музика (з журналу); Небо над землею, Як весна, привітне, Як над синім ставом пісня солов'я (В. Сосюра); Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (І. Франко); Саїд вистромляв голову за скло (машини), раптом поринаючи в захопливу прохолоду мокрого з дощем вітру (І. Ле); Свята моя земле, мій краю чарівливий, Ти — вічний спогад мій, в тобі я був щасливий (А. Кримський); Я багато часу потратила на руїни Помпеї, але не жалкую, бо то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава (Леся Українка); Дівчина, як виявилось, була не тільки вродлива, а й інтересна по-своєму і дуже лагідна (А. Головко); Надія — провести спокійно кілька хвиль разом з улюбленим паничем, обідати з ним досита — була дуже понадлива для Маланки (І. Франко). — Пор. 1. приє́мний, споку́сливий.

ПРИЄМНИЙ (про людину, її обличчя, поведінку тощо — який подобається, викликає симпатію), МИ́ЛИЙ, СЛА́ВНИЙ, ХОРО́ШИЙ, МИЛОВИ́ДИЙ, МИЛОВИ́ДНИЙ, СИМПАТИ́ЧНИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм., МИЛОЛИ́ЦИЙ розм. Досить приємне для ока поєднання: пшеничне волосся, теплі карі очі (О. Забужко); Вона молодесенька, люба та мила, з ясними очима, з веселим серцем (Марко Вовчок); — Які ви щасливі! — обізвалась Тетяна Степанівна: — маєте таку славну наймичку (М. Коцюбинський); Звісно, коли хто котру любить, то й дума, що вона і усім така хороша і люб'язна здається, як і йому (Г. Квітка-Основ'яненко); У хаті біля столу в кирзових чоботях стоїть висока миловида жінка середніх років (М. Стельмах); Вигонистий, з миловидним обличчям візник подивився на діда, як на знайомого (Є. Гуцало); Головку дівчини не можна було назвать дуже красивою, ..вся вона була більше симпатична, ніж гарна (Олена Пчілка); Хай він запам'ятає її якщо й не красунею, то таки ж нічогенькою! (О. Гончар); Пеклись тут (у пеклі) гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці (І. Котляревський). — Пор. 1. лю́бий, 1. прива́бливий.

СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм., ПЕРЕЛЕ́СНИЙ рідше, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше. Щось незбагненно заманливе, щось надто спокусливе тягло її подалі.., в якусь незвідану далечінь (Я. Баш); Чоловік її загинув на війні, залишилась удовою. Була вона такою ж гарною і звабливою, як і колись (І. Цюпа); Перед очима — зелена корсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Панас Мирний); (Настя:) Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (М. Кропивницький); (Павло:) Вашому братові, білоручці, сигару в зуби (треба) для того, щоб пахучим димом дурманити нерви та придушувати собі заласні картинки та мрії (М. Старицький); Гроші — лакома річ (Номис); Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі остатись, покинуть братчиків, тягнеться, одурений підлесною думкою (Панас Мирний). — Пор. 1. прива́бливий.

ЦІКА́ВИЙ (який привертає увагу, викликає інтерес), ІНТЕРЕ́СНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, НЕБЕЗІНТЕРЕ́СНИЙ (не позбавлений певного інтересу). — Послухай, — сказав я, — тут у мене є цікаві думки в голові (Є. Гуцало); (Мотя:) А що він хоче показувати? Може, й справді інтересне (І. Микитенко); Аж залихоманило від тих думок, від такої привабливої перспективи (Ю. Збанацький); Правда, Леся Якубенка і Мар'яна Поляруша він таки малював — небезінтересний типаж (М. Стельмах).