привхідний

ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Масенко); Ми балакали голосно і гаряче, спорили про питання побічні та дальші, але на головне зо всім годилися (І. Франко); Ритмомелодика фрази визначається не самими лише смисловими стосунками. На ритмомелодику впливають різні привхідні елементи (з наукової літератури); Завжди треба думати про те, чого не слід писати (у сценарії), що треба залишити акторові для підтексту, для другого плану (О. Довженко); Джерелами біографічного матеріалу є насамперед спадщина письменника (Т. Г. Шевченка), документи, мемуари та епістолярії сучасників, відомості в тогочасній пресі, народні перекази, а вторинними — біографічні та історичні дослідження того періоду (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привхідний — привхідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. привхідний — -а, -е. Додатковий, побічний. Привхідні обставини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привхідний — ПРИВХІДНИ́Й, а, е. Додатковий, побічний. Україна в будь-якому випадку розвивається. А Вашингтон і Москва – це привхідні елементи, які можуть сповільнити або прискорити процес розвитку (з газ.); Привхідні обставини. Словник української мови у 20 томах
  4. привхідний — ПРИВХІДНИ́Й, а, е. Додатковий, побічний. Теоретично ми зійшлися на тому, що середній селянин не ворог наш, що він вимагає до себе особливого ставлення, що тут справа мінятиметься залежно від численних привхідних моментів революції.. (Ленін, 38, 1973, 133); Привхідні обставини. Словник української мови в 11 томах